Ідея створити цифровий пінбол з історією не нова. Ще на початку 90-х серед ігротворців поширеним було використання в такому форматі відомих ігрових персонажів, тому досліджуючи знакові ігрові франшизи того часу, те й діло натикаєшся на різні пінболи з Кірбі та Соніком. Однак з часом формат приївся, і за останніх 10-15 років помітних проєктів такого типу майже не було. Тому Yoku’s Island Express привертає увагу, адже з-поміж десятків пристойних метроїдваній останніх років вона виділяється своїм унікальним підходом до пересування. Сам концепт «ми зробили метроїданію, де світ  — гігантський пінбольне поле» приваблює, і я не зміг пройти повз.

Отож, ви — жучок з камінчиком на мотузку, новий поштар маленького острівця. Гасаючи від берега до берега, ви не тільки розноситимете пошту, а й рятуватимете цей крихітний світ від загибелі, збираючи наймогутніших місцевих жителів для боротьби проти зла. Цієї короткої історії вистачить, щоби ви відвідали 4 біоми, зазирнули в найпотаємніші куточки мапи і натрапили на купку випадкових зустрічних, які потребуватимуть вашої допомоги. Останні особливо привабливі, бо помітно вигадливіші за своїми історіями, ніж основна гра.

Уся гра полягає в пересуванні, і рухатися в Yoku’s Island Express надзвичайно весело. Котячи свій камінець туди-сюди і підкидуючи його лапками у спробах попасти куди потрібно, я й не помітив, як награв аж 7 годин. І що найкумедніше, за весь цей час я не став грати у Yoku’s Island Express краще. Змагаючись із фінальним босом, як і на самісінькому початку гри, я те й діло товк по бамперах в надії, що цього разу таки потраплю кулькою у потрібні точки. Та це не дратувало, а навпаки тільки додавало азарту.

Покарання у грі майже відсутні. Часом у вас забиратимуть трішки фруктів (місцева валюта), якщо ваша кулька потрапить на шипи. Однак рухаючись уперед, ви отримуєте їх стільки, що й не помічаєте цих дрібних штрафів. А ще ви можете за необережністю (або й цілеспрямовано) впасти з виступу і потрапити в іншу зону острова. Телепортів тут немає, тож доведеться котитися назад самостійно, шукаючи дорогою секрети або виконуючи додаткові завдання.

Місцевий світ наповнли крихітними історіями та таємницями. Він приємно звучить та виглядає, але залишає по собі враження вміло перенесеного з методички. Я не можу знайти бодай одного елементу, що виділяв би його серед інших. Втім, ігротворці створили достатньо різноманітних перешкод, щоби гравцю не обридало шукати шлях уперед та досліджувати ці локації до самого кінця гри.

Yoku’s Island Express — це гра, де абсолютно все тримається на голій концепції: «Давайте зробимо велику гру, де світ — пінбольний стіл, а головний герой — кулька». Це проєкт з дрібною ідеєю з категорії “а що як”, і Team17 витиснула з цієї ідеї все. Попри тиражність усього супроводу, ігроладне ядро працює чудово. Настільки, що геть забуваєш про вторинність усього іншого. Це гра, яку варто спробувати бодай щоб дізнатися, що в сучасну метроїдванію можна всунути пінбол. І це працюватиме як слід та розважатиме.